ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Загальний обсяг навчального навантаження

та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки

освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10 класу складає 1330годин/навчальний рік.

Тривалість уроків становить у других –четвертому класах –40 хвилин, у п’ятому – десятому – 45 хвилин.

При цьому періодичність проведення перерв під час уроків (фізкультхвилинки) та тривалість перерв між уроками встановлені рішенням педагогічної ради відповідно до особливостей організації освітнього процесу та харчування та затверджені директором закладу.

З дітьми, які мають труднощі у навчанні, проводяться індивідуальні та групові заняття з окремих предметів в закладі. Тривалість таких занять не перевищує 20 хвилин.

Уроки фізичної культури проводяться за програмою з фізичної культури для спеціальної медичної групи.

Заняття з лікувальної фізичної культури проводяться в усіх класах за групами тричі на тиждень за спеціально розробленими комплексами з урахуванням захворювання, вікових особливостей дітей і вносяться до розкладу уроків.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Лікувальна фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державних стандартах, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Для всіх вікових категорій вихованців закладу такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-         організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-         окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-         предмети за вибором;

-         роботу в проектах;

-         позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Впровадження технологій STEM-освіти забезпечує на:

-         початковому рівні стимулювання допитливості та підтримку інтересу до навчання і пошуку знань, мотивацію до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій, науково-технічну творчість;

-         базовому рівні – формування стійкого інтересу до природничо-математичних предметів, оволодіння технологічною грамотністю та навичками розв'язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проектної діяльності, що дасть змогу збільшити частку тих, хто прагне обрати науково-технічні, інженерні професії;

-         профільному рівні – поглиблене оволодіння системою знань і умінь STEM-освіти методами наукових досліджень, реалізацію інноваційних проектів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання

за Освітньою програмою

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання на певному рівні, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Формиорганізації освітнього процесу

Освітній процес в санаторній школіу 2020-2021 навчальному році здійснюється у формі  очного, змішаногоабо дистанційного навчання.

Санаторна школа може організувати дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань учнів із різнимирівнями підготовки; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ Google, Classroom.

Також формою навчання є уроки/заняття, спрямовані навстановлення міжпредметних зв’язків, які сприяють формуванню в учнівцілісного, системного світогляду, актуалізації особистісного ставлення допоставлених питань. Такі уроки/заняття проводяться шляхомоб’єднання тематики кількох навчальних предметів.

Основою ефективності уроків/занять є чітке визначення мети і їхпланування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта,поняття, явища, що вивчаються на різних предметах. З цією метою під часзанять можна пропонувати:

-      «відкриті» завдання, що націлені на пошук рішень з різних областей знань,використовуючи усі можливі шляхи отримання необхідної інформації (інтернет, книги, власний досвід, експерименти, дослідження тощо);

-      постановку проблеми, що має в основі безліч «правильних» відповідей;

- перехід від практичних і конкретних завдань до загальних понять,абстрактних ідей і теорій;

- обговорення рішень глобальних питань економіки, екології, історії,медицини, інженерії, управління тощо;

-       пошук рішень з акцентом уваги на аргументи, факти та логіку;

-       постановку задачі, керування проектами самостійно;

- можливість самотужки створювати досліди, конструювати доступнимизасобами;

-  роботу в команді для розвитку уміння домовлятися, шукати спільнірішення, співпрацювати.

навчально-дослідницька діяльність учнів під час здійснення освітнього процесу у санаторній школі здійснюється у такій послідовності:

-         ознайомлення з літературою;

-         вивчення проблеми;

-         формулюванняпроблеми; з'ясування незрозумілих питань;

-         формулювання гіпотез; плануваннянавчальних дій;

-         збирання даних (фактів, спостережень, доказів);

-         аналіз і синтеззібраних даних;

-         зіставлення даних та висновків;

-         підготовка до написанняповідомлень;

-         виступи з підготовленими повідомленнями;

-         переосмислення результатів під час відповідей на запитання; перевірка гіпотез; побудова новихповідомлень;

-         побудова висновків і узагальнень.

У впровадженні STEM-навчання актуальною є проектна діяльність.Виконання STEM-проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчудіяльність учнів, спрямовану на опанування методів наукового пізнання та їхпрактичній реалізації, зокрема, у повсякденній діяльності, до пошуку учнямиспособів вирішення проблем, критичного оцінювання одержаних результатів таформування наукового світогляду й цілісного сприйняття світу.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, конкурси, фестивалі, хакатони, практикуми, інтерактивні уроки (урок-«суд», урок-дискусійна група, урок з навчанням одних учнів іншими), проблемний урок, відео-урок тощо.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма  не обмежує творчу ініціативу педагогів у відборі та  розподілі  навчального  матеріалу  відповідно  до  потреб,  психолого-педагогічного  розвитку  й  досвідченості  учнів.

Конкуренція  на  ринку  праці  вимагає  посилення  підготовки  учнівської молоді  з  предметів  природничо-математичного  циклу  і  технічної  творчості  в усіх  ланках  освіти,  що  передбачає  збільшення  кількості  закладів,  у  яких запроваджується STEM-навчання,  та  створення  науково-дослідних  STEM-лабораторій/центрів.

Основою  ефективності  уроків/занять  є  чітке  визначення  мети  і  їх планування  для  забезпечення  різнобічного  розгляду  учнями  певного  об’єкта, поняття,  явища,  що  вивчаються  на  різних  предметах.  З  цією  метою  під  час занять можна пропонувати: 

−  «відкриті»  завдання,  що  націлені  на  пошук  рішень  з  різних  областей знань,  використовуючи  усі  можливі  шляхи  отримання  необхідної  інформації (Інтернет, книги, власний досвід, експерименти, дослідження тощо); 

−  постановку проблеми, що має в основі безліч «правильних» відповідей;

−  перехід  від  практичних  і  конкретних  завдань  до  загальних  понять, абстрактних ідей і теорій;

−  обговорення  рішень  глобальних  питань  економіки,  екології,  історії, медицини, інженерії, управління тощо;

−  постановку задачі, керування проектами самостійно;

−  можливість  самотужки  створювати  досліди,  конструювати  доступними засобами;

−  роботу  в  команді  для  розвитку  уміння  домовлятися,  шукати  спільні

рішення, співпрацювати.

У 2020-2021 навчальному році заплановано виїзні заняття з біології, хімії, фізики та інформатики  проводити сумісно із викладачами ДНУ (на базі відповідних лабораторій цього вишу).

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Освітній процес здійснюють

-         27вчителів, з них мають вищу категорію 14 вчителів, І категорію – 5 вчителів, ІІ категорію – 1 вчитель; спеціаліст – 4 вчителя, 2 вчителя мають 11 тарифний розряд; педагогічні звання мають 10 вчителів.

-         11 вихователів,  вищу категорію мають 4вихователя, І категорію – 2вихователя, ІІ категорію – 2 вихователя; 3 спеціаліста;мають педагогічні звання 3 вихователя

Освітній процес на 01.09.2020 року забезпечений підручниками на 100 %.

Для впровадження концепцій НУШ та STEM-освіти в закладі всі класи забезпечені мультимедійними та смарт дошками, комп’ютерний клас забезпечений інтерактивною панеллю та ноутбуками.

Протягом навчального року передбачається постійне поповнення навчально-методичної бази санаторної школи, надання методичної допомоги молодим педагогам, поширення педагогічного досвіду серед колег закладу та через фахові видання. Підвищення рівня професійної майстерності та обізнаності педагогів щодо концепцій НУШ та STEM-освіти здійснюється через проходження атестації та курсів підвищення кваліфікації, користування освітніми інтернет-ресурсами, участі у тренінгах тощо.

Відкриті освітні інтернет-ресурси є доповненням до традиційних засобів навчання і забезпечують рівний доступ до якісної освіти дітям та молоді різних вікових груп і можливостей, а також надають методичну допомогу вчителям в підготовці до занять. Освітні сайти, віртуальні лабораторії, імітаційні тренажери, інтерактивні музеї, використання технологій віртуальної та доповненої реальності роблять проведення дослідних експериментів доступними, а процес навчання творчим. У разі використання таких ресурсів учителю необхідно ознайомити учнів з можливостями ресурсу та провести бесіду щодо дотримання правил інтернет-безпеки, етичної поведінки та авторських прав.

Для внутрішнього забезпечення якості освіти передбачається:

-     оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-     здійснення контролю за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-    моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища санаторної школи;

-    створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державними стандартами початкової, базової та повної (профільної) середньої освіти.

У першому циклі початкової школи (2 класи) використовується вербальне оцінювання результатів навчання та компетентностейучнів.

У 2 класі, відповідно до Типової освітньої програми (Савченко),формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

У наступних класах оцінювання здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання та компетентностейучнів у закладах  загальної середньої освіти, що затверджені МОН.

При виставленні тематичної оцінкивраховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Семестрове оцінюванняздійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому враховуються динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінюванняздійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки враховуються: динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо.

Відповідно до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню.

На основі цієї Освітньої програми складений навчальний плансанаторної школи, що конкретизує організацію освітнього процесу.